Футбол - одна з найпопулярніших ігор у світі. За інформацією міжнародної федерації футболу в нього грають близько 250 мільйонів чоловік, існують більш 1500000 команд і приблизно 300 тисяч футбольних професійних клубів. Вражає, правда? Секрет популярності футболу - краса, видовищність, емоційність, захоплююча боротьба за перемогу.

Ваш син - один із шанувальників цього дивного виду спорту? Це так, якщо він завжди готовий поганяти м'яча у дворі замість бою з комп'ютерним противником, поіменно знає основний склад головних футбольних збірних світу, а на стіні у нього вже висить розклад бразильського Мундіалю-2014.

І звичайно, він хотів би займатися футболом професійно, адже промені слави знаменитих Ліонеля Мессі і Кріштіану Роналду так привабливі для юного обдарування. Давайте спробуємо розібратися, з якого віку можна віддавати дитину на футбол, і з якими складнощами йому доведеться зіткнутися в професійному спорті.

Коли починати

Більшість тренерів сходяться на думці, що починати займатися футболом дитині краще в 6-7 років. Це найоптимальніший вік, коли юний футболіст зможе осмислено виконувати завдання тренера, і буде швидше освоювати техніку ведення гри.

Хоча, наприклад, ДЮСШ «Динамо Київ» бере на тренування і малюків 4-5-річного віку. Правда, в такому віці, мрія стати футболістом швидше виникне не у дитини, а у його тата чи мами, проте в будь-якому випадку помірні і грамотні тренування посприяють розвитку у малюка координації, реакції, спритності і мислення.

Підкорювати футбольні поля з раннього віку не тільки українська тенденція, так, тренування з футболу в Бразилії починаються з 6-ти років, а в Німеччині шестирічні футболісти вже беруть участь в дитячих турнірах.

Навіть, якщо в майбутньому, дитина і не стане зіркою світового масштабу, навички, набуті в ході тренувань, стануть в нагоді в подальшому, юні спортсмени часто перевершують у розвитку своїх однолітків, менше хворіють і швидше одужують.

Що можна зробити батькам для розвитку футбольних умінь малюка? Починаючи з 1,5-2 років регулярно грайте з дитиною в м'ячик, нехай малюк бігає на вулиці, намагається якомога точніше потрапити ніжкою по м'ячу, забиває голи мамі, татові, бабусі чи дідуся, вчиться грати з партнером, давати пас і потрапляти в ворота.

У міру освоєння такого простого дії як попадання ногою по м'ячу, починайте ускладнювати завдання - потрібно навчитися бити по стоїть м'ячу з розбігу або навпаки - потрапляти по м'ячу, що котиться в бік стоїть гравця. Більш дорослого карапуза 4-5 років вже можна сміливо вчити елементам воротарського гри - ловити м'яч руками, вкидати у гру однією рукою, вибивати ногою з рук. Починайте грати з маленькими м'ячами, поступово збільшуючи їх розмір, вчіться відпрацюванні ведення м'ячі. У 6-ть років спробуйте відточувати футбольну майстерність дитини тренуваннями у стінки. Тут же, біля стінки, відпрацьовується точність удару, для чого можна використовувати якусь коробку чи банку і тренуватися потрапляти в неї. Ще один важливий аспект - дитину потрібно вчити падати, групуючи і перекочуючись. Тренуватися можна вдома, підкладаючи на підлогу мат або ковдру. Головне - бажання дитини!

З медичної точки зору лікарі також не рекомендують віддавати в спортивні секції дитини молодше 4-х років, так як майбутні фізичні навантаження можуть бути для нього непосильним завданням.

Будь спортивна школа перед тим, як прийняти дитину на заняття, потребують представити медичну довідку, підтверджує, що у дитини немає протипоказань для занять футболом за станом здоров'я. Медичний огляд перед початком професійних тренувань не повинен бути профанацією, варто поставитися до цього питання серйозно. І батьки, і ваш тренер повинні бути впевнені, що дитина здорова.

Перед тим, як зарахувати дитину в спортивну школу найчастіше тренер запропонує йому пройти перший ознайомлювальне заняття, на якому протестує його навички володіння м'ячем: спритність, дальність кидка, сила удару. Також тренер перевірить, чи вміє маленький шанувальник футболу високо стрибати і швидко бігати, наскільки у нього розвинена швидкість реакції, координація, увага.

Перед вибором секції та тренера батькам варто замислитися над таким питанням: для чого моїй дитині потрібен футбол? Якщо заняття футболом розглядаються як корисна фізичне навантаження, тренування спритності, вміння влучати по м'ячу і забивати у ворота, в такому випадку варто розглядати секції недалеко від будинку, можливо, такі є в школі, де займається дитина або сусідніх навчальних закладах.

Якщо ж завдання батьків виростити майбутнього футбольного професіонала, спортсмена світового рівня, то до вибору секції варто підходити більш серйозно. Тут однозначно варто звертатися в ДЮШС, які працюють при відомих спортивних клубах країни. Проте важливо пам'ятати, що дати гарантію яскравою футбольної кар'єри не зможе жоден тренер, тут свою роль відіграють безліч факторів, які відразу врахувати і передбачити просто неможливо.

Зробити правильний вибір допоможе думка друзів, знайомих, батьків однокласників дитини, можливо, хтось із них вже ходить в якийсь спортивний клуб, і зможе порадити, куди піти займатися виходячи зі свого досвіду. Незайвою буває інформація на профільних сайтах і форумах в інтернеті, там можна уточнити, в який час року проводиться набір, почитати відгуки. Зупинивши свій вибір на декількох варіантах, відвідайте хоча б по одному заняттю в різних клубах, поспостерігайте за роботою тренера і реакцією на нього дітей з боку. Важливо знайти тренера-професіонала, якому ви зможете довіряти.

Важливий нюанс: Дитині необхідний час на спорт, виконання домашніх завдань і відпочинок. Жертвувати яким-небудь з цих трьох компонентів - не потрібно, інакше може постраждати здоров'я дитини, психологічний стан або його успішність. Як знайти вихід з постійного цейтноту? Батькам варто освоїти науку спритного жонглювання часом, навчитися розподіляти завдання і продумати розклад з точністю до хвилини.

А ще трохи розслабитися і знизити планку, як для себе, так і для дитини. Звичайно, перекус в машині по дорозі на тренування не найкраще харчування для підростаючого організму, але інколи на перфекціонізм просто не залишається часу, дитину потрібно просто вчасно нагодувати. Така ж ситуація і з уроками: якщо дитина повертається з тренування після 21.00, то навряд чи він уважно вирішить потрібне завдання, швидше за все його бажанням буде лягти спати. Можливий варіант вирішення проблеми: поговорити з вчителями про індивідуальний графіку виконання домашніх завдань, коли дитина буде виконувати уроки не день в день, а коли чи не зайнятий на тренуванні. Ну і, безумовно, для маленького футболіста важливі батьківська підтримка, увагу і розуміння.

Безумовно, спорт - це добре, адже будь-яка секція, а особливо футбольна, навчить дитину бути сильним тілом і духом, долати невдачі, боротися з труднощами, справлятися з проблемами і раз за разом підніматися на новий рівень, рости над собою як у грі, так і в питанні особистого розвитку.

 

Футбольні тренування допоможуть органічно розвиватися різним групам м'язів, забезпечать комплексну навантаження на організм, а спілкування в колективі зробить дитину більш соціально адаптованими, навчить правильно спілкуватися з однолітками та старшими.

Ще один незаперечний плюс футбольних тренувань - завдяки заняттям дитина навчиться правильно робити висновки, планувати Свого часу, стане більш працьовитим і активним.

Звичайно, батькам варто розуміти, що далеко не кожна дитина стане в майбутньому зіркою футболу.

Але якщо спортивні тренування зроблять його більш сильним, сміливим і впевненим у собі, можна вважати, що головна мета спорту досягнута.