​

Хореографічне мистецтво завжди привертало до себе увагу дітей. Воно набуло широкого поширення в дошкільних установах, як перспективна форма естетичного виховання дітей, в основі якої лежить залучення їх до хореографічного мистецтва. Воно забезпечує більш повний розвиток індивідуальних здібностей дітей, вони люблять мистецтво танцю і відвідують заняття протягом досить тривалого часу, виявляють наполегливість і старанність у придбанні танцювальних знань і умінь. Використовуючи специфічні засоби мистецтва танцю, зацікавленість дітей, викладачі хореографії мають можливість проводити велику виховну роботу.

Хореографія - це світ краси руху, звуків, світлових фарб, костюмів, тобто світ чарівного мистецтва. Заняття хореографічним мистецтвом сприяють фізичному розвитку дітей та збагачують їх духовно. Це гармонійне заняття приваблює і дітей, і батьків. Дитина, що володіє балетної поставою, захоплює оточуючих. Але її формування-процес тривалий, що вимагає багатьох якостей від дітей.

Дисциплінованість, працьовитість і терпіння - ті риси характеру, які необхідні не тільки в заняттях по хореографії , але і в побуті.

Почуття відповідальності, так необхідне в житті, рухає дітей, що займаються хореографією, вперед. Не можна підвести партнера, що поруч стоїть в танці, не можна спізнитися, тому що від тебе знаходяться в залежності інші, не можна не вивчити, не виконати, не допрацювати.

Акуратність в хореографічному виконавстві, охайність форми в хореографічних заняттях переноситься і на зовнішній вигляд дітей. Вони виділяються не тільки своєю поставою, але і зачіскою, чистотою і елегантністю носіння звичайнісінької одягу.

Виховання етикету є однією зі сторін на заняттях з хореографії. Приємно бачити, що діти з хореографічного класу ніколи не пройдуть попереду старшого, хлопчики подадуть руку при виході з автобуса, сумки та портфелі дівчаток - в руках у хлопчиків. Увага і турбота про інших - необхідна якість у характері дітей, і заняття хореографією вирішують ці завдання.

Хореографічне мистецтво у дитини є доповненням і продовженням його реальному житті, збагачуючи її. Заняття цим мистецтвом приносять йому такі відчуття і переживання, яких він не міг би отримати з будь-яких інших джерел.

Творча особистість - найважливіша мета як усього процесу навчання, так і естетичного виховання. Без нього, без формування здатності до естетичної творчості, неможливо вирішити найважливіше завдання всебічного і гармонійного розвитку особистості. Цілком очевидно, що кожен педагог за допомогою естетичного виховання готує дітей до діяльності перевтілення. Педагог-хореограф повинен сформувати, розвинути і зміцнити у дітей потребау у спілкуванні з мистецтвом, розуміння його мови, любов і гарний смак до нього.

Виховання дітей мистецтвом хореографії.

Специфіка виховної роботи в хореографічному колективі обумовлена ​​органічним поєднанням художньо-виконавських, загальнопедагогічної та соціальних моментів в її проведенні та забезпеченні. Зусилля педагога спрямовані на формування у дітей світогляду, на виховання високої моральної культури, на художнє та естетичний розвиток. Ці завдання вирішуються з залученням дітей у художньо-виконавську діяльність, з організацією навчально-творчої роботи. Тому перший рівень виховання дитини в хореографічному колективі - це освіта і навчання його як виконавця. Другий рівень виховання - це формування дитини як особистості, розвитку в ньому цивільних, морально-естетичних якостей, загальної культури.

Виховна робота повинна проводитися систематично, тільки тоді вона приведе до позитивних результатів. Складність виховної роботи визначається тим, що діти в колективі зустрічаються різного рівня культури й виховання. Зосередити їх інтереси інколи непросто. При цьому педагогу-керівнику доводиться виявляти такт, чуйність, застосовувати індивідуальний підхід до дітей. Він повинен зацікавити дітей, використовувати в роботі можливості кожної дитини, її перспективи. У зверненні до дітей необхідно проявляти симпатію, шанобливу цікавість до їх радощів і негараздів, до їх складнощів у житті. Тому педагогу необхідно розуміти взаємини дітей, їх внутрішній світ. Дитина, вступаючи в світ знань з хореографії, повинен знати, що кожне заняття обов'язкове. Пропуски без поважних причин неможливі в силу специфіки хореографічного мистецтва. Діти просто не зможуть виконувати ті завдання, з якими вони стикаються. Справа навіть не в досягненні результатів, а в понятті дисципліни. Те, чим почав займатися, повинно бути виконано сумлінно і доведено до логічного результату. Схильність дітей кидати розпочату справу на півдорозі, надалі обертається незібраністю вже дорослої людини, тому всю виховну роботу педагог повинен будувати за принципом інтересу, він є основним і визначальним. Він підтримується постійним вивченням нового хореографічного матеріалу (рух, танцювальне комбінація, танцювальний етюд, номер, підготовка або проведення якогось заходу і т.д.). Все це викликає позитивні емоції у дітей, впливає на моральний настрій і розвиток їх естетичної культури.

Аналіз вікових та індивідуальних особливостей дітей

Педагог-керівник хореографічного класу постійно займається естетичним вихованням дітей, з тим, щоб вони були всебічно підготовлені до художнього сприйняття і творення дійсності. В основі цього виховання лежить формування любові до своєї національної культури, народної творчості, інтересу і розуміння краси навколишнього світу, спілкування. Досягнення фізичної досконалості має стати важливою частиною виховання на заняттях по хореографії.

Всі ці завдання виховання невідє’мні від вікових та індивідуальних особливостей дітей. Віковими особливостями прийнято називати анатомо-фізіологічні і психологічні особливості характеру того чи іншого вікового періоду.

У тісному зв'язку з віковими особливостями знаходяться індивідуальні - стійкі властивості особистості, характеру, інтересів, розумової діяльності, притаманні тій чи іншій дитині і які відрізняють її(дитину) від інших.

Прийнято вважати:

від народження до року - дитячий вік,

від року до 3-х років - переддошкільного вік,

від 3-х до 6-ти років - дошкільний вік,

від 6-ти до 12-ти років - молодший шкільний вік,

від 12-ти до 15-ти років - середній шкільний вік

(Підлітковий),

від 15-ти до 17-ти років - старший шкільний вік

(Юнацький).

До 5-6-річного віку діти здатні займатися хореографією, так як сформованість структур та функцій мозку дитини близька по ряду показників мозку дорослої людини. Сучасні дані вікової психології дозволяють стверджувати, що мозок 6-річної дитини, готовий до засвоєння доступної інформації в процесі систематичного навчання. Проте слід мати на увазі, що в індивідуальному розвитку дітей одного і того ж віку спостерігаються відхилення від середніх показників темпу дозрівання мозку і всього організму - випередження або відставання. Крім того, потрібно враховувати і гендерні відмінності. У фізіологічному відношенні хлопчики в середньому відстають від дівчаток на рік-півтора, хоча і ті і інші мають від народження однакову кількість років.

До 6-7 років діти засвоюють поняття статі (до протилежної статі ставляться терпимо, доброзичливо), починають свідомо регулювати свою поведінку. Для них характерна стійкість, безпосередність, життєрадісність, веселий настрій. Вони здатні відчувати насолоду і переживання від сприйняття прекрасного. Виявляється потреба у зовнішніх враженнях, слуханні музики, у відвідуванні концертів, театрів, після чого діти часто зображують побачене. Велике місце в цьому віці займає гра-це психологічна потреба осмислення нових знань. З огляду на всі анатомо-фізіологічні здатності даного віку,їх потрібно враховувати,при плануванні та побудові занять по хореографії.

Підводячи підсумки про проведене дослідження особливостей виховання дітей мистецтвом хореографії, відповідно до вікових та індивідуальними особливостями навчання дітей слід зробити наступні висновки:

Починаючи заняття з дітьми, педагог-хореограф, перш за все, прагнути зацікавити дітей, навчити їх любити і розуміти мистецтво танцю, яке розширює сферу їх інтересів, збагачує їх новими враженнями. Придбання правильних і точних танцювальних навичок, участь у виконанні танців, творче ставлення до створення в них образу, бесіди педагога з дітьми - все це розвиває естетичне сприйняття, виховує емоційне ставлення до творів мистецтва, вчить правильним судженням в області хореографії.

У результаті активного емоційного знайомства з хореографією формується художній смак дітей, вони починають помічати і сприймати прекрасне не тільки в мистецтві, але і в житті.

Так само можна прийти до висновку, що заняття по хореографії мають велике значення для фізичного розвитку дітей. Вони набувають струнку поставу, починають легко, вільно і граціозно рухатися, позбуваються від таких фізичних недоліків, як сутулість, «клишоногість», зайва вага і т.д. У них поліпшується координація рухів. На заняттях по хореографії корисні навички здобуваються природно. Діти починають відчувати естетику поведінки в побуті; підтягнутість і ввічливість стають нормою поведінки. Вони стежать за своєю зовнішністю, за чистотою, акуратністю, витонченістю свого костюма та зачіски.

Важливо зауважити, що успіх дітей в хореографічному колективі залежить від викладача, який або володіє професійними знаннями і вміло застосовує їх у навчально-тренувальній роботі, або допускає помилки, які негативно впливають на дітей. Викладачам хореографії важливо знати особливості методики роботи з дітьми різних вікових груп, розбиратися в причинах найбільш поширених помилок, що зустрічаються в практиці.

Класична хореографія для дітей - це необхідний початок у вивченні будь-якого танцювального напрямку, який вибере Ваша дитина в майбутньому. Але навіть якщо танець не стане улюбленим захопленням чи професією дитини, то нові вміння, які вона отримає під час занять хореографією, завжди їй знадобляться. Адже хореографія для дітей - це правильна постава, граціозність, відмінна координація рухів, артистичність, вміння концентруватися і, як результат, міцне здоров'я та гармонійний розвиток.

Хореографія для дітей зміцнює серцево-судинну систему, формування м'язів і кісткового скелета дитини відбувається більш рівномірно, збільшується еластичність зв'язок, зміцнюються м'язи. Хореографія для дітей позитивно впливає на нервову систему і психіку дитини. Заняття класичною хореографією вчать малюка бути більш дисциплінованим і зібраним, формують у нього музичний слух.